Попільниця декоративна «Ребус»

Прямокутна, виконана у вигляді складеної газети. Тло біле. Дзеркало прикрашене декольованим зображенням ребусу. На звороті – розшифрування ребусу у вигляді напису: «Борда съ ворота, а умъ съ калитку». Колір деколі – зелений.

Форма виробу лаконічна й функціональна, натомість декоративний акцент зосереджено на друкованому зображенні. Центральну частину займає друковане зображення, виконане зеленою фарбою у вигляді ребуса. Над композицією розміщено напис старим правописом: «Ребусъ». Ліворуч зображено чоловіче обличчя з густою бородою, від якого видно лише половину. Поряд розташовані дерев'яні ворота, між окремими елементами композиції надруковані літери «С», «А», «С» та «У», а також апострофи й інші умовні позначки, характерні для ребусів. У центрі міститься намет шатрової форми, праворуч – ще одні ворота. Усі елементи разом утворюють словесну загадку, яку пропонувалося розгадати власнику попільнички.

Подібні предмети належали до популярної наприкінці ХІХ століття категорії сувенірно-розважальної продукції, що поєднувала побутову функцію з елементами інтелектуальної гри.

Товариство виробництва порцелянових і фаянсових виробів М. С. Кузнєцова було справжньою промисловою імперією, яка наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття забезпечувала значну частину ринку порцеляни та фаянсу в Російській імперії. Засноване Матвієм Сидоровичем Кузнєцовим у 1887 році, товариство об'єднало низку вже існуючих заводів і фабрик, перетворившись на найбільше галузеве підприємство свого часу.

Особливістю кузнєцовського виробництва була чітка спеціалізація окремих заводів. До товариства входили підприємства в Ризі, Дулеві, Вербилках (колишня фабрика Гарднера), Будах, Слов'янську, Пісочному, на Волхові та в інших центрах. Частина з них виготовляла високоякісну порцеляну, інші спеціалізувалися на фаянсі, майоліці або санітарно-технічних виробах.

Асортимент був надзвичайно широким: столові та чайні сервізи, тарілки, чашки, попільнички, статуетки, майолікові прикраси, кахлі, вази, а також ізолятори для телеграфних і телефонних ліній та санітарно-технічні вироби. Підприємство орієнтувалося як на заможних покупців, так і на масовий ринок.

Джерело надходження до музею: Передана Мокляком В. О. у 2023 р.